Assessment of the technical acceptability of innovative construction products: environmental and economic parameters and requirements
Keywords:
technical acceptability of construction products, environmental and economic parameters, economic evaluation, competitiveness, competitive advantages, innovations, innovative products, evaluation of innovative products, constructionAbstract
The article examines the process of assessing the technical acceptability of construction products that embody innovative properties. The evaluation procedure for such products should be carried out on a dual scale – taking into account both environmental and economic parameters to ensure a full understanding of the viability of the product.
The environmental parameters and environmental impact considered in the assessment cover a range of factors, including life cycle assessment (LCA), carbon footprint and adherence to circular economy principles. There is especially little assessment of the life cycle flow of a building, after which life cycle pricing provides a holistic detection, assessing the complex impact of building products on the environment. Carbon considerations focus on the total carbon emissions associated with production, transportation and installation, which contribute to broader sustainability goals. The principles of the circular economy guide the evaluation towards more efficient use of resources and reduction of waste, emphasizing the importance of recyclability and durability. At the same time, the player’s economic parameters provide a key role in determining the technical acceptability of innovative construction products. Economic viability is assessed through factors such as economic efficiency, life cycle cost and overall economic sustainability. The assessment covers the long-term economic prospects and demonstration economics associated with innovative products, ensuring their feasibility within the economic constraints of construction projects.
The study emphasizes the relationship between environmental and economic parameters, notes that technical acceptability has the effect of not only technical and environmental constraints, but requires a balanced assessment of all dimensions. The integration of these parameters is consistent with the industry’s broader transition to sustainable and economically viable construction methods.
Outlines requirements for technical acceptability, emphasizing the need for validation of regulatory standards, certification and transparent documentation, using an integrated approach involving stakeholders, industry experts and regulatory bodies to reach consensus on technical acceptability criteria for innovative construction products, contains a detailed study of technical acceptability assessment, recognizing the key role played by environmental and economic parameters. Incorporating both dimensions, the evaluation system seeks to recognize acceptable innovative construction products that not only meet technical standards, but also promote sustainable and economically viable construction practices.
References
Бєлєнкова О.Ю. Стратегія та механізми забезпечення конкурентоспроможності будівельних підприємств на основі моделі сталого розвитку: монографія. Київ: Ліра-К, 2020. 512 с.
Економічне управління інноваціями : монографія / В. Г. Федоренко та ін. ; за ред. В. Г. Федоренка; Київ. нац. ун-т буд-ва та архітектури та ін. Київ : ДКС Центр, 2020. 371 с.
Шпакова, Г.В. Стратагеми біосферосумісного будівництва: сучасні проблеми архітектоніки, економічної’політики та розвитку. Управління розвитком складних систем. 2019. № 39. С. 202 – 208. dx.doi.org10.6084/m9.figshare.11970042.
Organizational and technological model engineering in the construction industry: collective monograph / P. Ye. Hryhorovskyi et. al. Lviv - Toruń : Liha - Pres, 2019. 128 p.
Technical and economic aspects of real estate properties: collective monograph / Nikolaiev V.P. et. al. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019. 124 p.
Bozhanova V. et. al. Green Enterprise Logistics Management System in Circular Economy. International Journal of Mathematical, Engineering and Management Sciences, 2022. Vol. 7, No. 3, 350 – 363. https://doi.org/10.33889/IJMEMS.2022.7.3.024
Будівельне інформаційне моделювання в управлінні життєвим циклом об’єктів: монографія / Ніколаєва Т.В. та ін.; за ред. д-ра екон. наук Ніколаєва В.П. Івано-Франківськ, В-во «Ярина». 2018.128 с.
Стеценко С.П., Гойко А.Ф., Ізмайлова К.В. Економіка будівельного підприємства: навч. посібник /Стеценко С.П. [та ін.]; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. Київ: Ліра-К, 2022. 508 с.
Гусарова Л.В., Боліла Н.В. Екологічний компонент економічної безпеки як чинник сталого розвитку підприємств будівництва. Науковий погляд: економіка та управління. 2020. №2 (68). С.121 – 124. http://www.scientificview.umsf.in.ua/archive/2020/2_68_2020/23.pdf
Tugai O.A. et. al. (2019). Organizational and technological, economic quality control aspects in the construction industry: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres.
Максимов А.С. та інші. Енергоефективність в муніципальному секторі: навч. посіб. для посадових осіб місцевого самоврядування. Асоціація міст України в рамках Проекту USAID ДІАЛОГ, 2015. 184 с.
Росинський А.В., Онофрійчук І.І. Енергоефективність будівельного виробництва як інструмент розвитку економічного потенціалу девелоперської компанії. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2020. № 44. С. 31 – 39. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2020.44.31-39
Ізмайлова К.В. Регресивна модель впливу проектних рішень на енергоефективність будівлі. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2020. № 44. С.108-115
Ізмайлова К.В.. Урахування класу енергоефективності житлової будівлі у параметричному ціноутворенні. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2019. Вип №42 С.19-25 https://doi.org/10.32347/2707-501x.2019.42.19-25
Євдокимов В., Олійник О., Ксендзюк В., Сергієнко Л. Кругова економіка як альтернативна екологічно орієнтована економічна концепція для України. Економіста, 2018, №3. С. 347-362. URL: http://www.ekonomista.info.pl/ ?rok=2018&nr=3&t=2&lang=1
Шпакова Г.В. Шляхи і можливість переробки будівельних відходів в Україні. Будівельне виробництво. 2012. Вип. №54. С. 22 – 25.
Ізмайлова К.В. Екологічний супровід запасів як чинник ефективності використання оборотних засобів будівельного підприємства. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2018. № 36. Економічний. С. 3 – 7. https://doi.org/10.32347/2707-501x.2018.36.3-7
Бєлєнкова О.Ю. Місце будівельних підприємств у парадигмі сталого розвитку Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин, 2021. № 48(2). С. 11–20.
Ізмайлова К.В., Харченко Л.А. Підвищення енергетичної ефективності існуючого житлового фонду. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2021. № 47 (2). С. 3-10.
Орловська Ю. В., Яковишина Т. Ф., Орловський Є. С. Зелене будівництво як складова політики ЄС щодо розвитку циркулярної економіки. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. Електронний журнал. 2014. Вип. 5(05). С. 365– 371. URL: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/5_2016/70.pdf
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
